• Генеральний спортивний партнер
  • Партнер дистанції 10 км
  • Офіційний водний партнер
  • Титульний партнер

Новини

12.04.2020

«Такой сумасшедший бег не имеет никакого смысла»: історія бігу та марафону в Україні

Сьогодні біг став по-справжньому масовим видом спорту не лише у світі, а й в Україні. У шести бігових заходах від Run Ukraine минулого року взяли участь майже 43 000 бігунів-любителів, а усього в 2019 році у нашій країні відбулось більше 200 забігів. Але так було не завжди. Як розвивалась бігова культура в Україні, коли відбувся перший марафон, які рекорди в бігових дисциплінах ставили українські атлети та як біг став таким популярним — розказуємо прямо зараз.

 

Перша Всеросійська олімпіада в Києві і перший марафон

Як ми всі добре пам’ятаємо зі шкільних уроків історії, частина сучасної України на межі ХІХ-ХХ століть, коли відновлювались Олімпійські ігри, належала до Російської імперії. На перших сучасних Олімпійських іграх у 1896 році атлетів з Російської імперії не було, на других (у 1900 році) і четвертих (у 1908 році) іграх російські спортсмени вже змагались з деяких дисциплін, але вражаючих результатів не показали. А на п’ятих іграх у 1912 році російська спортивна делегація виступала настільки погано, що посіла 16 місце серед 18 команд-учасниць. Аби не допустити таких «провалів» у майбутньому було вирішено щорічно проводити власну олімпіаду на території Російської імперії та розпочати у 1913 році з Києва.

Отже перша Всеросійська олімпіада проходила з 20 по 25 серпня 1913 року в Києві. У ній взяли участь 639 спортсменів з різних куточків імперії. Більшість змагань, а також відкриття та закриття олімпіади відбувалося на стадіоні «Спортивне поле» (нині — місцевість поблизу кінотеатру «Київська Русь» на Лук’янівці).

 

 

Під час олімпіади спортсмени брали участь у змаганнях з легкої та важкої атлетики, футболу, гімнастики, фехтування, боротьби, спортивної стрільби, кінного спорту, плавання, вело- і мотоспорту. Зокрема на змаганнях з легкої атлетики вперше виступали жінки, а киянка Ніна Попова (за деякими джерелами Наталія Попова) перемогла в забігові на 100 м і встановила рекорд, пробігши дистанцію за 13.1 секунд. До речі, офіційний світовий жіночий рекорд на стометрівці був встановлений лише в 1918 році й становив 13.2 секунди.

Однак головною спортивною подією олімпіади став марафон, який відбувся вперше. Його проведення жваво обговорювали на шпальтах провідних тогочасних газет. Найбільш емоційно про марафон написала газета «Киевская мысль»:

 

«Марафонский бег — это ужас! Это инквизиция! Это просто варварство! Зачем это, ради Бога, бежать 38 верст?! Вы подумайте, автомобили портятся на таком расстоянии. Неудивительно, если человеку бензина не хватит. В древности, когда не было железных дорог и телеграфа, такой бег имел смысл как средство передвижения и сообщения, но теперь при автомобилях, телеграфах, когда не нужны, между прочим, быстроходные вести, такой сумасшедший бег не имеет никакого смысла. Человек лошадью никогда не станет — в этом легко убедиться, побывав на конской выставке. С мотором человек тоже соперничать не может. Что касается пользы для здоровья, то марафонский бег способен только разрушать, а не укреплять его».

 

Та все ж марафон відбувся. Його старт було назначено на 7:00 ранку 24 серпня, а маршрут довжиною в 40.665 км пролягав по Житомирському шосе від хутора пана Кайля до стадіону «Спортивне поле» у Києві.

Аби спортсмени прибули на старт вчасно, їх відвезли туди напередодні ввечері, і вони були змушені провести ніч просто неба. А безпосередньо перед стартом виявилось, що головний суддя змагань забув стартовий пістолет у Києві, тому атлетам довелося розпочинати забіг під плеск долонь судді й глядачів.

Стартувало на першому марафоні 15 атлетів, і 11 з них перетнули фінішну лінію. Першим це зробив петербуржець Максімов, він здолав дистанцію за 3 години й 3 хвилини. Другим став також петербуржець Щипунов з результатом 3:04:30, а третє й четверте місця між собою розділили киянин Снімщиков і петербуржець Тимофєєв з результатом 3:20:00.

 

золота медаль першої Всеросійської олімпіади в Києві (1913 р.)

 

Так і завершилась перша Всеросійська олімпіада. З 83 медалей кияни здобули 37 і дуже тішились своїми спортивними досягненнями.

 

Рекорди українських бігунів у складі збірної СРСР

З 1952 по 1988 рік українські спортсмени брали участь в Олімпійських іграх у складі делегації СРСР. Серед значних досягнень українців з легкої атлетики в цей період перемога на Олімпійських іграх 1960 і 1968 років у спортивній ходьбі на 20 км, яка належить Володимиру Голубничому, а також золото на дистанціях 100 м і 200 м на Олімпійських іграх 1972 року, яке належить Валерію Борзову.

Та найбільший прорив у легкій атлетиці належить українці Людмилі Лисенко (Шевцовій). У 1960 році на Олімпійських іграх у Римі вона виборола золото у забігові на 800 м і встановила світовий рекорд, здолавши дистанцію за 2 хвилини 4.3 секунди.

 

Білоцерківський марафон

У другій половині 1980-х років заслужений тренер України та Казахстану з легкої атлетики Георгій Трофименко висловив ідею провести марафон у Білій Церкві. Він заручився підтримкою Білоцерківського домобудівельного комбінату та провів перший Білоцерківський марафон у 1987 році. Переможцями забігу стали Ігор Браславський з результатом 2:10:04 і Любов Клочко з результатом 2:25:25.

Білоцерківський марафон планували проводити щороку в першу неділю жовтня, однак після розпаду Радянського Союзу, в 1991 році, історія забігу на деякий час обривається.

 

Забіги в незалежній Україні

Історія бігу в незалежній Україні пов’язана не лише з виступами професійних спортсменів, а й із забігами для бігунів-любителів. Перший масштабний біговий івент відбувся у травні 1993 року — це був благодійний «Пробіг під каштанами», який організували американці Карен Вестергаард і Джозеф Лемир. Мета пробігу зібрати кошти на допомогу дитячим медичним центрам. Тоді на старт вийшли 150 учасників і здолали дистанцію в 5 км. Відтоді «Пробіг під каштанами» відбувається щороку, і з кожним роком кількість учасників збільшується: у 2019 році їх було вже 20 745.

 

перший «Пробіг під каштанами» (1993 р.)

 

Та все ж бігова культура в Україні розвивалася дуже повільно: офіційних забігів було мало, й організовані вони були дуже просто, а бігун на вулиці викликав подив. Довгий час здавалося, що ранкові пробіжки в парку — це сюжет з американської стрічки, та все змінилось десять років тому.

16 жовтня 2010 року відбувся перший Київський марафон від Run Ukraine. В івенті взяли участь 546 бігунів-любителів, а на основній дистанції фінішувало 144 спортсмени (7 з них — жінки).

 

переможець першого Київського марафону (2010 р.)

 

У 2019 році Київський марафон відзначив десяту річницю, а на різних дистанціях заходу фінішували майже 17 000 учасників, тобто кількість бігунів за десять років збільшилась більше ніж у 30 разів.

Сьогодні забіги відбуваються майже в кожному місті України, на старти виходять тисячі любителів бігу, вони долають дистанції, трансформуються фізично й духовно завдяки бігу й отримують незабутні емоції на фініші.

Якщо ти цікавишся біговою культурою, але досі вагаєшся, чи може біг стати твоєю пристрастю, — цьогоріч ти маєш нагоду спробувати й добре підготуватися до осінніх стартів Бігової Ліги Under Armour Ukrainian Majors Running League 2020.

Не вагайся, просто спробуй!